Відповідальна за розділ: практичний психолог Швець А.А.
За фахом - вчитель початкових класів, практичний психолог
Посада – практичний психолог
Кваліфікаційна категорія - спеціаліст вищої категорії, психолог - методист
Стаж роботи - 26 років
"Формування соціального інтелекту учнів шляхом розвитку навичок психологічної компетенції"
Коли людину щось бентежить або хвилює, вона звертається до своєї душі. Але на запитання «Що таке душа?» - не кожна людина дасть правильну відповідь. Та й саме людство довго шукало відповідь на це запитання. Психологічне знання таке саме давнє, як і сама людина. Життя завжди змушувало людей розрізняти душевні якості навколишніх, прогнозувати їхню поведінку.
У наш час нагромаджено знання про психологію людини, які збиралися впродовж століть. Значний внесок у цей процес зробили професійні психологи, а також письменники, філософи, представники інших галузей науки й мистецтва. Досить часто люди, які не мали відношення до науки, упродовж розвитку цивілізації збирали і передавали з покоління в покоління корисні відомості про психологію і стосунки людей у вигляді життєвої мудрості, звичаїв і традицій. Та й дотепер ми не можемо з упевненістю говорити про те, що наші знання про психологію людини і її поведінку достатньо ґрунтовні й об’єктивні.
У перекладі з давньогрецької слово «психологія» означає «душа» і «наука». Тобто психологія вивчає душу людини. Поняття «душа» використовується як синонім слова «психіка», для визначення сукупності психічних явищ, що є властивістю високоорганізованої матерії, властивістю мозку. Психіка – це внутрішній світ особистості, який виникає у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем, у процесі активного відображення цього світу.
Пізнати себе, зрозуміти цінність і цілісність своєї особистості, визначитись із ставленням людини до себе, інших людей, подій життя, різних об’єктів і предметів дійсності – от що вирішує психологія і що підкреслюють серед багатьох практичних завдань два найважливіші:
На сьогоднішній день психологічна служба є молодим структурним підрозділом освітнього процесу, вона є складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я громадян України.
Основною метою діяльності психологічної служби є підвищення якості і забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження і укріплення здоров'я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.
Як показує аналіз більшості проблем у закладі, які висуваються перед психологічною службою, всі ці проблеми зводяться в основному до
Завдання, які постають і вирішуються психологічною службою, полягають у
Практика роботи показала, що соціалізація особистості учня, формування його соціального інтелекту здійснюється через ряд умов, до яких відноситься цілеспрямоване виховання, навчання і соціальні впливи на особистість в діяльності і спілкуванні. В процесі формування соціального інтелекту індивіда здійснюється включення його в соціальні відношення, зміни його психіки. Саме в цьому аспекті стає необхідною співпраця вчителя, психолога і батьків.
В процесі роботи з учителями і батьками психолог має можливість обговорювати, навчати і розвивати взаємодію дорослих з дітьми і підлітками. Це дає можливість попереджувати або розв'язувати конфлікти, змінювати відношення конфліктуючих один до одного і до самого конфлікту, шукати шляхи особистісного зростання і подолання труднощів буття, розвивати життєву компетентність особистості учня.
Психологічна служба в своїй діяльності притримується ведучих напрямків соціалізації, які співвідносяться з ключовими сферами життєдіяльності людини: поведінковою, емоційно-чуттєвою, пізнавальною, побутовою, морально-етичною, міжособистісною. Іншими словами, навчає, розвиває в учнів уміння вести себе у соціумі, емоційно реагувати на різні ситуації; уміння проявляти і переживати різні почуття; певним чином пізнавати оточуючий природний і соціальний світ; як організовувати свій побут; яких морально-етичних орієнтирів притримуватися; як ефективно приймати участь у міжособистісному спілкуванні і сумісній діяльності.
У своїй роботі психолог повинен постійно вдосконалювати підходи, форми і методи, щоб кожного учня наблизити до соціального усвідомлення себе як особистості і сформувати, розвинути ті навички психологічної компетентності, які дозволять йому використовувати свої сильні, найкращі риси у взаємодії з іншими людьми. Це гарантуватиме не лише безконфліктне життя в мікросередовищі, а й створить творчий підхід до будь-яких змін у житті зі збереженням фізичного та психічного здоров'я, формування особистої концепції здорового способу життя.
Анжела Швець